Необхідно пам’ятати, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. За загальним правилом прийняття на роботу осіб молодших 16 років не допускається. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, котрі досягли 15 років.

Діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду за наявності письмового медичного висновку про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності та в подальшому до досягнення 21 року щорічно підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.

Для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час допускається працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, котрі досягли 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює. Праця осіб, молодших 14 років, взагалі не допускається за жодних умов.

Для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу, а саме, особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно), особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно) та учні віком від 14 до 15 років, котрі працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 години на тиждень.

Якщо працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша, а саме, 16-18 років – до 18  годин на тиждень, 15-16 років – до 12 годин на тиждень та 14–15 років – до 12 годин на тиждень.

Для учнів, котрі працюють упродовж навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу. Заборонено залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Статтями 43 та 52 Конституції України передбачено, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується законом.

За матеріалами Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.

До внутрішніх чинників належать:

• соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
• насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;
• девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
• викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
• привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.

До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:

• спрощення можливостей для подорожування;
• лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;
• попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
• попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо;

 ! Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.

 Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:

• незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
• молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;
• сільське населення;
• внутрішньо переміщені особи;
• іноземні громадяни – трудові мігранти;
• особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;
• бідні, малозабезпечені особи;
• особи з проблемами психічного здоров’я.

Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:

• жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
• чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі  до трудової експлуатації);
• діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).

!Торгівля людьми – злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.

 !Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї та наркотиків.

 Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

 1) Примусова праця – будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

• недобровільний характер роботи;
• відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;
• робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;
• погані умови проживання;
• повна залежність від експлуататора;
• примусова консумація.

2) Рабство – стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану  – це

а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видають заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;

б) будь-який інститут чи звичай, через  який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

4) Сексуальна експлуатація – використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер.

Ознаки сексуальної експлуатації:

недобровільний характер роботи;

неможливість розпоряджатися прибутками, отриманими від надання своїх послуг.

5) Використання у порнобізнесі – діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

6) Примусова вагітність – це

а) посягання на волю, життя та здоров’я жінки, пов’язане із здатністю народжувати, проведення протиправних дій щодо запліднення у примусовому порядку, в тому числі штучного.

б) використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

7) Вилучення органів людини – вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

8) Проведення дослідів над людиною без її згоди – незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров’я.

9) Використання у жебрацтві – організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

10) Втягнення в злочинну діяльність – Передбачає дії, пов’язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

11) Використання у збройних конфліктах – використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо.

12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи – взяття на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

! В Україні створено законодавчу для боротьби з торгівлею людьми, зокрема прийнято Закон України „Про протидію торгівлі людьми”, розроблено та затверджено підзаконні нормативно-правові акти у сфері протидії торгівлі людьми.

!Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 № 29 Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім вищезазначених прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв’язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

За період з 2012 – 2018 років Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 629 особам (623 – громадяни України, 6 – іноземці), з яких 269 – жінки, 291 – чоловіки, 69 – діти (27 хлопчиків, 42 дівчинки).

 ! На сьогоднішній день основними країнами призначення громадян України є Російська Федерація, Україна, Республіка Туреччина, Республіка Польща, ОАЄ тощо.

 Будьте обережними та обізнаними щодо торгівлі людьми!

Якщо ви підозрюєте, що ви або ваші знайомі потрапили в пастку, телефонуйте до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів за номером 527. Усі дзвінки безкоштовні та анонімні.

Це відео допоможе вам розібратися в тому, що таке торгівля людьми. Поширюйте. Пояснюйте. Допомагайте. І залишайтеся в безпеці.

У цьому матеріалі йдеться про підказки лікарям, як діяти, аби допомогти потерпілим від торгівлі людьми.

За експертними оцінками  (Interactive Online Continuing Education for Nurse Professionals, Course on Human Trafficking), 88 % потерпілих від торгівлі людьми так чи інакше зверталися по медичну допомогу. Тож медичні працівники мають унікальну можливість надавати їм підтримку. Водночас опитування свідчать, що вони з різних причин не поспішають повідомляти поліцію про такі випадки, побоюючись складних та тривалих свідчень.

Однак часто лише медик здатен допомогти тим, що потрапили в ситуацію торгівлі людьми. Усвідомлення цього має переважати небажання чи побоювання.

Слід враховувати, що потерпілі з різних причин схильні замовчувати реальну причину свого стану. До медиків вони звертаються з переломами, опіками, пораненнями та абортами, загостреннями хвороб, таких як астма чи діабет.

Для медика індикаторами торгівлі людьми можуть бути такі ситуації:

• пацієнта чи пацієнтку супроводжує інша особа, яка її контролює (частіше у ситуації торгівлі людьми потрапляють жінки, тож надалі використовуватимемо жіночий рід. Однак слід розуміти, що ризик існує для всіх);
• пацієнтка виглядає покірною або наляканою;
• супроводжуюча особа наполягає на відповіді на запитання пацієнтки;
• наявні ознаки фізичного насильства;
• пацієнтка не має документів, що посвідчують особу;
• пацієнтці важко спілкуватися через мовний або культурний бар’єр.

Якщо ви лікар і підозрюєте, що особа є потерпілою від торгівлі людьми, – ось деякі рекомендації, яких слід дотримуватися:

• відокремте особу, підозрювану в торгівлі людьми, від особи, яка є пацієнткою;
• за потреби скористайтеся послугами перекладача;
• сядьте на рівні очей і підтримуйте зоровий контакт;
• зверніть увагу на фізичні потреби, їжу, воду, використання ванної кімнати;
• запитайте про безпеку.

За можливості варто пройти тренінг з питань взаємодії з жінками, які є потерпілими від статевих та насильницьких злочинів.

Обов’язками лікаря в такій ситуації є готовність надати інформацію про допомогу (доступна в чатботі SafeWomen), створити безпечне оточення, дотримуватися принципів етики та безпеки, підтримувати та не тиснути, не наполягати на негайному подальшому зверненні людини по допомогу.

Серед запитань для перевірки лікаря до пацієнтки можуть бути такі:

• чи може вона полишити роботу;
• чи погрожували їй за спробу піти;
• чи завдавали тілесних ушкоджень;
• про умови праці та відпочинку, зокрема сну;
• чи погрожували родині;
• чи вилучали документи;
• чи примушували робити те, що особа не хоче.

Крім забезпечення потерпілих від торгівлі людьми якісною та безпечною допомогою, лікар має ще обов’язки, передбачені законодавством.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України від 06.07.2016 № 612/679 медики зобов’язані вести облік фактів звернення та доставлення до закладу охорони здоров’я осіб у зв’язку з заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформувати про такі випадки органи поліції. Торгівля людьми (Ст. 149 Кримінального кодексу України) є тяжким злочином. Відповідно до Ст. 396 Кримінального кодексу України, заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину є кримінальним правопорушенням, за яке передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.

При цьому відповідно до статей 75 і 214 Кримінального процесуального кодексу будь-яка особа має право поділитися своїми підозрами щодо вчинення кримінального правопорушення з органами поліції. Саме вони здійснюють розслідування та перевіряють факти. Якщо підозри заявника не підтвердилися, він не несе відповідальності.  Чинним законодавством передбачено багато можливостей для того, аби слідчий міг приїхати до лікаря на роботу для фіксацій показань. У випадку виклику до слідчого або суду повісткою роботодавець зобов’язаний відпустити працівника з роботи зі збереженням середньої заробітної плати.

У жодному разі не намагайтеся протистояти ймовірному торгівцю людьми самостійно. Повідомляючи про інцидент, важливо надати якнайбільше деталей про нього та потерпілу.

У цьому матеріалі – про те, як водії таксі можуть допомогти розпізнати потерпілих від торгівлі людьми, адже таксі часто використовують для їх транспортування, та допомогти цим людям, викликавши  поліцію.

Ознаки ймовірних потерпілих від торгівлі людьми та зловмисників викладено в інфографіці.

Додамо ще декілька рекомендацій для самих водіїв таксі:

• у жодному разі не намагайтеся самостійно протистояти підозрюваному в торгівлі людьми;

• надаючи інформацію поліції, важливо вказати якомога більше деталей;

• дотримуйтеся корпоративного протоколу, як-от сповіщення керівництва компанії та служби внутрішньої безпеки.

Важливо також розуміти, що торгівля людьми (Ст. 149 Кримінального кодексу України) є тяжким злочином. Відповідно до Ст. 27 КК перевезення кримінального правопорушника, навіть не обіцяне заздалегідь, може трактуватися правоохоронцями як співучасть.

При цьому відповідно до Ст. 75 і 214 Кримінального процесуального кодексу будь-яка особа має право поділитися своїми підозрами щодо вчинення кримінального правопорушення з органами поліції. Саме вони здійснюють розслідування та перевіряють факти. У випадку, якщо наявні у заявника підозри не підтвердилися, він чи вона не несуть за це відповідальності.

Чинним законодавством передбачено також, що у випадку виклику до слідчого або суду повісткою роботодавець зобов’язаний відпустити працівника з роботи зі збереженням середньої заробітної плати.

Важливо! Якщо вам відомо про випадки торгівлі людьми чи будь-якого виду експлуатації або потерпіли від цього злочину, звертайтеся за такими номерами:

102 – поліція

1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

112 – служба екстреної допомоги в ЄС.

У країнах Європи понад 140 тис. осіб потрапляють у ситуації, пов’язані з насильством та сексуальною експлуатацією, кожну сьому постраждалу від торгівлі людьми особу використовували для зайняття проституцією. В Україні за 30 років від торгівлі людьми в Україні постраждали близько 300 тис. осіб.

Протягом цього тижня Мінсоцполітики долучилося до всесвітньої інформаційної кампанії, надавши серію рекомендацій про те, як розпізнати потерпілих від торгівлі людьми та допомогти їм.

Зокрема, можна дізнатися поради для батьків для безпеки їхніх дітей онлайн  та про те, як розпізнати сексуальну й трудову експлуатацію , як перcоналу готелів розпізнати ситуації торгівлі людьми , як водії таксі можуть допомогти в протидії цьому злу  та як діяти лікарю у разі підозри, що його пацієнти є потерпілими від торгівлі людьми .

Крім того, Мінсоцполітики підтримало  важливу соціальну ініціативу Міжнародної організації з міграції (МОМ): протягом наступного місяця один із поїздів київського метрополітену інформуватиме про тривожні сигнали експлуатації людей – кожен із вагонів розкаже окрему історію, пов’язану з трудовою чи сексуальною експлуатацією, примусовим дитячим жебрацтвом.

Нагадаємо, торгівля людьми — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або з застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутись  до суб’єкта надання адміністративної послуги за допомогою.

Важливо! Якщо вам відомо про випадки торгівлі людьми чи будь-якого виду експлуатації або потерпіли від цього злочину, звертайтеся за такими номерами:

• 102 – поліція
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія
• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті

Пам’ятка для осіб, постраждалих від торгівлі людьми та посадових осіб, відповідальних за встановлення статусу такої особи

Торговці людьми експлуатують вразливість людей, які прибувають з-за кордону, особливо якщо вони не знайомі з мовою чи культурою країни перебування. Вони користуються ситуацією, в якій опинилися жертви, і застосовують силу чи обман щоб змусити людей надавати сексуальні послуги, примусити їх до підневільної праці, жебрацтва або навіть скоєння злочинів.

Люди, які виїхали з України, перебувають у зоні особливого інтересу злочинних організацій. Вони ризикують потрапити до рук торговців сексуальними послугами та негідників, які видають себе за доброзичливих громадян, служби допомоги або законослухняних роботодавців, а насправді прагнуть скористатися цими людьми у найуразливіший момент їхнього життя.

На сайті «Будьте в безпеці» https://www.helpforukrainians.info розміщено попередження про ризики торгівлі людьми та рекомендації для уникнення таких ризиків, а також номери гарячих ліній та контакти інституцій у низці європейських країн, США, Канаді, які допомагають постраждалим.