Безоплатна правнича допомога поділяється на первинну та вторинну.

Право на безоплатну первинну правничу допомогу мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України. Безоплатна первинна правнича допомога включає, зокрема, такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну вторинну правничу допомогу мають категорії осіб, що визначені статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правових послуг:

1)захист;

2)здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Як і де отримати безоплатну правничу допомогу?

Суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги є:

1) органи виконавчої влади;

2) органи місцевого самоврядування;

3) фізичні та юридичні особи приватного права;

4) спеціалізовані установи;

5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.

Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками.

Звернутися до сектору «Здолбунівське бюро правничої допомоги», можна за адресою м.Здолбунів, вул.Василя Жука, 1, або за тел. 068-838-57-96.

Про систему безоплатної правничої допомоги

Як отримати 

Якщо ви потребуєте консультації юриста, роз’яснень ваших прав, звертайтеся до системи безоплатної правничої допомоги:

• за телефоном 0 800 213 103
• у телеграм https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)
• до найближчого бюро правової допомоги https://bit.ly/bpd_buro

Чинним законодавством України – урядовою постановою від 5 квітня 2017 року № 268 – визначено механізм надання статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»

Зокрема, право на отримання статусу має особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття) та внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів отримала негативний вплив на стан здоров’я та розвиток.

У вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності у дитини статусу внутрішньо переміщеної особи.

Статус «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» надається через низку обставин: 

• отримання поранення, контузії, каліцтва;
• фізичне, сексуальне насильство;
• викрадення або незаконного вивезення за межі України;
• залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконного утримання, у тому числі в полоні;
• психологічне насильство.

Також необхідна наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до Переліку, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини. До прикладу у разі, якщо дитина отримала поранення, потрібно подати виписки з медичної картки дитини. Якщо загинули її батьки, треба надати копії свідоцтва про смерть та документ, що підтверджує загибель людини внаслідок воєнних дій.

Подати заяву можуть батьки, родичі, опікуни чи піклувальники, а після 14 років особа може зробити це самостійно.

Для оформлення статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» потрібно звернутися в органи опіки та піклування за зареєстрованим місцем проживання чи перебування дитини як ВПО. Також статус можна оформити за місцем звернення, якщо дитина прописана на території, де ведуться бойові дії або ж вона тимчасово окупована РФ.

 Звернутись із заявою щодо оформлення статусу може:

• законний представник дитини;
• родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
• вітчим, мачуха;
• представник органу опіки та піклування.

 Заявник подає до служби у справах дітей такий пакет документів:

• заяву про надання статусу;
• згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

 Також необхідні засвідчені копії документів:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
• паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
• витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Протягом 30-ти календарних днів з дати реєстрації заяви орган опіки та піклування мусить надати або ж відмовити у статусі. У разі негативної відповіді рішення можна оскаржити в суді.

До того ж у Постанові Кабміну № 268 від 5 квітня 2017 року немає пункту про виплати або пільги дітям з статусом «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Пільги передбачені лише для осіб, які були дітьми під час Другої світової війни.

Водночас у законі «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вказано, що особа зі статусом дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може безплатно харчуватися у навчальних закладах будь-якого типу і форми власності.

Наразі рішення про виділення додаткових пільг дітям з таким статусом кожна територіальна громада може ухвалювати індивідуально. Проте деякі територіальні громади вимушені скасувати пільги на харчування через велику кількість дітей з таким статусом та брак коштів у місцевому бюджеті.

У ході круглого столу йшлося про важливі питання партнерських відносин у напрямку допомоги суб’єктам пробації на шляху до позитивних змін, подальшої співпраці у проведенні системної та цілеспрямованої роботи щодо запобігання вчиненню суб’єктами пробації повторного кримінального правопорушення.

За підсумками зустрічі акцентовано увагу на ефективності процесу соціально-виховної роботи з суб’єктами пробації. Учасники наголосили, що лише спільними зусиллями можливо досягти зниження рівня правопорушень у громаді.

Учасники заходу переглянули просвітницьке відео та дізналися історичні факти про створення нашої Конституції.

Задля підвищення знань про  конституційні права та обов’язки громадян у демократичній державі, засновані на повазі до прав і свобод людини учасники заходу ознайомилися з інформаційним банером, де в доступній формі подані статті Конституції, а також обговорили їхній зміст.

На завершення присутні отримали інформаційні роздаткові матеріали.

Держава гарантує дітям усі види правової допомоги від системи БПД: первинну, наприклад, фахівці системи проконсультують щодо державних гарантій та пільг для дітей, та вторинну — юристи і адвокати допоможуть, зокрема, у справах, які стосуються оформлення аліментів чи стягнення заборгованості на утримання дитини, сприятимуть у розвʼязанні інших правових питань.

«Усі діти є субʼєктами права на безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо дитина постраждала від кримінального правопорушення, батьки або інші її законні представники можуть звернутися по правову допомогу до системи безоплатної правової допомоги. Центр призначить адвоката, який може представляти інтереси дитини в судах, органах поліції, прокуратури», – зауважує директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

У новому лендингу пояснюємо, як діти можуть звернутися по правову допомогу, розповідаємо історії неповнолітніх, яким уже допомогли наші юристи та адвокати, які співпрацюють із системою БПД.

Щоб проконсультуватися з фахівцем, оберіть найбільш зручний для вас спосіб із наведених у лендингу.

Запрошуємо ознайомитися з лендингом за посиланням: https://bezbariernist.legalaid.gov.ua

Посадкова сторінка створена у межах кампанії про безбар’єрність правової допомоги.  Усунення перешкод у доступі до безоплатної правової допомоги є одним з пріоритетних напрямів роботи системи БПД.

Технічна допомога цільової сторінки була надана за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Учасникам заходу розповіли про те, які права має дитина, що вважається порушенням прав дитини, а також пояснили, як діяти, якщо у школі порушують права дитини, куди звертатися за захистом своїх прав. Фахівці наголосили, що знання своїх прав, гарантованих Конституцією України, дає змогу запобігти посяганню на них. Натомість батькам нагадали, що вони не мають права жорстоко ставитися до своїх дітей, принижувати їх. Діти ж, у разі недбалого ставлення з боку батьків, мають змогу звернутися до уповноважених органів. Фахівці проінформували й про те,  які послуги можна отримати в центрах безоплатної вторинної правової допомоги, хто має право на вторинну правову допомогу – тобто на захист, представництво інтересів у суді, складання процесуальних документів.

Після інформаційної хвилинки дітей з батьками запросили на творчий майстер-клас з малювання. Свої позитивні враження та емоції діти відобразили у тематичних малюнках та поробках з пластиліну.

Як захистити себе у випадку домашнього насильства з допомогою юристів

• Зателефонуйте до контактного центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 або зверніться до найближчого бюро https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
• Юристи пояснять, що робити, аби захиститись та підкажуть, як діяти, коли поліція не допомагає. А також допоможуть зібрати докази та скласти заяви до поліції та органів опіки.
• У разі потреби вам можуть призначити адвоката, послуги якого будуть безоплатні.

Що робитиме адвокат/юрист, призначений системою БПД

• Представлятиме ваші інтереси в суді чи інших державних органах
• Допоможе скласти необхідні документи: заяву на видачу обмежувального припису, заяви на відшкодування матеріальної/моральної шкоди, заяву до суду про бездіяльність слідчого тощо
• Допомогти отримати направлення до шелтера/притулку для постраждалих від домашнього насильства

Як можна покарати кривдника та захистити себе, розповідає начальниця відділу з питань гендерної політики, запобігання та протидії домашньому насильству Координаційного центру з надання правової допомоги Діана Бабаян:

«Перше, що варто зробити, щоб притягнути кривдника до відповідальності – це повідомити про скоєне правоохоронні органи. Також варто звернутися до юристів і психологів для фахового супроводу. Наступним кроком для захисту від подальшої агресії кривдника може бути отримання обмежувального припису. Суд може видати його за результатом розгляду заяви, навіть без визнання кривдника винним у вчиненні домашнього насильства. У разі невиконання обмежувального припису кривдника можна притягнути до кримінальної відповідальності — арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років».

Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним  інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного або психологічного примусу. Та зважаючи на те, що при цьому особа не могла керувати своїми вчинками.

Під фізичним примусом розуміється застосування щодо особи фізичного насильства з метою примушення її до вчинення протиправних дій або до протиправного невчинення певних дій всупереч її волі.

Фізичний примус (насильство) – це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення (наприклад, не перешкоджати проникненню у сховище, видати чуже майно тощо).

Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).

Дії, які є фізичним примусом або позбавляють особу, щодо якої застосовані, фізичної можливості діяти (внаслідок зв’язування, позбавлення волі із замкненням у приміщенні, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості, тощо); або спрямовані на те, щоб зламати психологічний опір особи і змусити її вчинити заборонене законом діяння (при мордуванні, катуванні тощо).

У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України). У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

Психічний примус – це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної чи моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення.

Психічним примусом, зокрема, є:

• погроза застосування відповідного фізичного насильства, у тому числі за допомогою зброї;
• застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності;
• знищення або погроза знищення майна, що належить потерпілому, його рідним, близьким, іншим особам, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності;
• погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
• вплив на психіку особи за допомогою гіпнозу або інших подібних засобів.

Здолбунівське бюро правової допомоги

м. Здолбунів, вул. Жука, 1

+38 096-506-75-23 zdolunivske@legalaid.rv.ua

• за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації  та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону:+38(044)363 10 41 ( вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
• у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: //bit.ly/3iorbkE
• у меседжерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber
• у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: //cabinet.legalaid.gov.ua/
• від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайн-консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»:  https://t.me/Non_Violence_Bot
• правові консультації на довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAi» за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua

Для отримання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану офлайн необхідно звернутися до бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: https://bit.ly/bpd_buro

У Здолбунові працює «Здолбунівське бюро правової допомоги»

📝Прийом громадян:
👉м. Здолбунів, вул. Жука,1

з 09-00 до 18-00 год.

☎️03652-2-08-08
☎️0-800-213-103