Субота, 10 Вересня, 2022

Герої не вмирають! Військові Здолбунівського району (колишнього), котрі загинули під час Операції Об’єднаних сил (ООС)

БРІК Андрій Васильович

Дата та місце народження: 14 лютого 1987 р., с. Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 8 червня 2015 р., с. Гречишкине, Новоайдарський район, Луганська область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Снайпер-розвідник.

Підрозділ: 130-й окремий розвідувальний батальйон.

Обставини загибелі: Загинув 8 червня 2015 р. опівночі у районі села Гречишкине (Новоайдарський район Луганська область) у бойовому зіткненні розвідгрупи з ДРГ бойовиків «ЛНР», отримавши смертельне поранення.

Сімейний стан: Залишились мати, сестра, дружина та двоє маленьких синів, 2011 і 2014 років народження.

Місце поховання: с. Дермань Друга, Здолбунівський район, Рівненська область.

Позивний – Шамиль.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 р., “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений медаллю “За військову службу Україні” (посмертно).

ВІДНІЧУК Роман Степанович

Дата та місце народження: 26 травня 1989 р., с. Богдашів, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 31 серпня 2015 р., м. Горлівка, Донецька область.

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Заступник командира роти з озброєння.

Підрозділ: 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада).

Обставини загибелі: Загинув у ніч на 31 серпня 2015 р. під час виконання бойового завдання в районі міста Горлівка (Донецька область).

Місце поховання: с. Богдашів, Здолбунівський район, Рівненська область.

Закінчив військовий факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Служив у Навчальному центрі «Десна» в танковому батальйоні, потім був інженером бронетанкової служби озброєння Академії сухопутних військ у Львові. В квітні 2014 року тричі писав рапорти щодо направлення в зону АТО, 12 серпня поїхав на фронт у складі 42-го батальйону. Взимку 2015 року був поранений, після відпустки знову повернувся на передову.

ДАЦЮК Юрій Анатолійович

Дата та місце народження: 27 січня 1987 р., с. Глинськ, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.

Звання: Солдат.

Посада: Навідник.

Підрозділ: 80-а окрема десантно-штурмова бригада.

Обставини загибелі: Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час оборони аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК.

Військова операція: Оборона Донецького аеропорту.

Місце поховання: с. Глинськ, Здолбунівський район, Рівненська область.

Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Публікації про Дацюк Юрій Анатолійович

Дацюк Юрій Анатолійович // Вікіпедія : вільна енциклопедія

Дацюк Юрій Анатолійович // Книга пам’яті загиблих

«Кіборг» з Рівненщини зник безвісти (ФОТО) // erve.ua

На Рівненщину привезуть тіло загиблого “кіборга” // Ого

“Кіборг” з Рівненщини не в полоні ДНР, а загинув // Ого

Сьогодні на Рівненщині поховають загиблого “кіборга” // Ого

Здолбунівчани в дощ зі свічками зустрічали тіло загиблого “кіборга” (фото) // zdolbuniv.com : інформаційний ресурс Здолбунівщини

На Здолбунівщині Героя-кіборга в останній путь провели побратими та сотні земляків (фото) //zdolbuniv. com : інформаційний ресурс Здолбунівщини

На Рівненщині вшанували память “кіборга” // Рівне 1 : телеканал

Минув рік, як нема героя… // Здолбунів.City

У Глинську відкрили меморіальні дошки загиблим героям АТО //   Нове життя : Здолбунівська районна громадсько-політична газета

ЖУК Василь Володимирович

Дата та місце народження: 29 вересня 1991 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 24 січня 2015 р., м. Донецьк.

Звання: Солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 24 січня 2015 р. у бою в районі аеропорту Донецька в результаті мінометного обстрілу.

Сімейний стан: Залишились батьки та старші брат і сестра.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

МИКИТЮК Віктор Іванович

Дата та місце народження: 13 серпня 1964 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 28 червня 2015 р., Бахмутський район Донецька область.

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 2-й окремий мотопіхотний батальйон (30-а окрема механізована бригада).

Обставини загибелі: Помер 28 червня 2015 р. під час несення служби в Бахмутському районі, Донецька область.

Сімейний стан: Залишилася дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений відзнакою “За оборону рідної держави” (посмертно).

Микитюк Віктор Іванович навчався в Ужгородському державному університеті, математик, викладач. В радянський час був депутатом Здолбунівської міської ради та першим секретарем Здолбунівського райкому. З 1991 року працював у ОВС, в 42 роки вийшов на пенсію в званні майора міліції. В серпні 2014 р. був призваний служити в батальйоні «Горинь», мав позивний Лис. Микитюк В. І. помер 28 червня 2015 р. внаслідок важкого захворювання, отриманого в зоні проведення АТО. Похований на кладовищі в м. Здолбунів Рівненської області на Алеї Героїв.

Справжньою братерською любов’ю любив своїх бойових товаришів, найціннішим вважав карту Донецької і Луганської областей з їхніми автографами, прагнув повернутись і боротися з ними пліч опліч до перемоги, але не зумів…

ПАЛІЧУК Руслан Степанович

Дата та місце народження: 5 липня 1977 р., с. Глинськ, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 25 грудня 2014 р., м. Лисичанськ, Луганська область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Помер 25 грудня 2014 р. під час чергування на блокпосту в районі м. Лисичанськ, Луганська область.

Сімейний стан: Залишилися мати і старший брат.

Місце поховання: с. Глинськ, Здолбунівський район, Рівненська область.

ПЕТРЕНКО Павло Іванович

Дата та місце народження: 3 грудня 1989 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат резерву.

Посада: Старший стрілець-кулеметник.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ”Донбас”.

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону “Донбас” з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Павло стріляв з кулемету “Джесіка”. Дістав 2 кулі в район серця та 1 в ногу. Загинув разом з Редом, Туром, Восьмим, Бірюком та Ахімом. Рештки «Бані» були зібрані 29 вересня 2014 року у с. Червоносільському членами різних пошукових груп та передані, як виявилося, до двох різних моргів – запорізького і дніпропетровського. 31 березня 2015 року рештки у Запоріжжі були ідентифіковані на підставі тестів ДНК та поховані 4 квітня 2015 р. у м. Здолбунів-2 (Рівненська область) на Ільпінському кладовищі. Наприкінці липня 2018 року матері Павла Ользі Петренко повідомили, що знайшли ще останки тіла її сина – в могилі під № 7201 на Краснопільському кладовищі. 2 серпня вони були ексгумовані, мати вирішила їх кремувати (кремований 3 серпня на Байковому кладовищі у Києві). Капсулу допоховали в могилу 5 серпня 2018 року..

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область.

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року, “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Досвідчений військовослужбовець, який раніше протягом трьох років проходив військову службу у 8-му окремому полку спеціального призначення ЗСУ. У червні 2014 року уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, обійнявши посаду старшого стрільця – кулеметника резервного батальйону “Донбас”. Брав участь у багатьох боях, дістав кульове поранення, але невдозі повернувся до строю (за словами одного з побратимів, “Он сбежал из госпиталя через неделю… после трех дырок от 5,45-мм…”). Єдиний резервіст “Донбасу”, який на момент Іловайської трагедії був удостоєний державної нагороди – медалі “За військову службу Україні”, цю відзнаку було вручено його матері разом із посмертною нагородою – орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

РЄПІН Євген Вікторович

Дата та місце народження: 18 серпня 1994 р., м. Рівне.

Дата та місце загибелі: 20 березня 2015 р., с. Опитне, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Розвідник-кулеметник.

Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 20 березня 2015 р. під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля с. Опитне. Разом з Євгеном загинув старшина М. Ридзанич.

Сімейний стан: Залишилися батьки.

Місце поховання: м. Рівне, Алея Героїв кладовища «Нове» (фото надгробку: ).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).

Закінчив Рівненський технічний коледж Національного університету водного господарства та природокористування за спеціальністю «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості». Добровольцем пішов на фронт, де долучився до лав УНСО, з листопада 2014 року був зарахований до 81-ї бригади як кулеметник-розвідник.

САПОЖНІКОВ Олексій Юрійович

Дата та місце народження: 29 березня 1989 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 14 травня 2015 р. (помер від поранень).

Звання: Солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 24-й окремий штурмовий батальйон ”Айдар”.

Обставини загибелі: 8 травня 2015 р. поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область), отримав тяжке осколкове поранення під час атаки російських збройних формувань на 29-й блокпост на трасі «Бахмутка». Був прооперований у Лисичанську, пізніше переведений до міста Харків. 14 травня, не приходячи до свідомості, помер від отриманих поранень у Харківському шпиталі.

Сімейний стан: Залишилися батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область

ШОЛУДЬКО Олександр Михайлович

Дата та місце народження: 16 червня 1988 р., с. Уїздці, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 20 жовтня 2015 р. (помер від поранень).

Звання: Солдат.

Посада: Сапер.

Підрозділ: 24-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: 12 жовтня 2015 р., в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка», поблизу смт Новотошківське (Луганська область), під час виконання бойового завдання підірвався на «розтяжці». Від вибуху Олександр втратив руку та багато крові. Помер не приходячи до свідомості у Харківському військовому шпиталі 20 жовтня 2015 р.

Сімейний стан: Залишилися дружина та донька.

Місце поховання: с. Уїздці, Здолбунівський район, Рівненська область.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

ШОЛУДЬКО Сергій Олексійович

Дата та місце народження: 26 березня 1977 р., смт Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 23 вересня 2015 р., с. Кременівка, Володарський район, Донецька область.

Звання: Старшина.

Посада: Головний сержант-командир гармати.

Підрозділ: 56-а окрема мотопіхотна бригада.

Обставини загибелі: Помер 23 вересня 2015 р. під час несення служби в районі с. Кременівка, Володарський район, Донецька область.

Місце поховання: смт. Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область

ЯКИМЧУК Тарас Володимирович

Дата та місце народження: 6 вересня 1993 р., смт Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 24 липня 2014 р., м. Первомайськ, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Розвідник.

Підрозділ: 140-й окремий центр спеціального призначення.

Обставини загибелі: Загинув 24 липня 2014 р. коли КАМАЗ, на якому їхали спецпризначенці потрапив під перехресний вогонь із засідки поблизу м. Первомайськ, Луганська область. Разом з Тарасом загинули сержант А. Чабан, сержант В. Черкасов та сержант В. Кобернюк.

Сімейний стан: Залишились батьки.

Місце поховання: смт. Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область (фото надгробку: ).

Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».

Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення Рівненської міської ради № 5756 від 17 вересня 2015 р. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівне» (посмертно).

На честь Тараса Якимчука перейменовано вулицю у рідному селищі, встановлено меморіальні дошки на будівлях Мізоцького навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – ліцей” та спортивного клубу, де він навчався та тренувався, а також меморіальний знак навпроти місцевого храму УПЦ-КП.

ЯРОШЕНКО Андрій Вікторович

Дата та місце народження: 28 грудня 1982 р., м. Здолбунів, Рівненська область.

Дата та місце загибелі: 11 червня 2015 р., м. Новогродівка, Донецька область.

Звання: Солдат.

Підрозділ: 55-а окрема артилерійська бригада.

Обставини загибелі: Помер 11 червня 2015 р. під час несення служби в районі м. Новогродівка, Донецька область.

Місце поховання: м. Здолбунів, Рівненська область (фото надгробку: ).

Працював в Дистанції енергопостачання-3 Львівської залізниці (ЕЧ-3), на посаді електромеханік.