Низка ресурсів поширили інформацію про буцімто ухвалений Верховною Радою України закон, що вводить статуси «мати війни» та «дитина війни». Однак ця інформація не відповідає дійсності.
Чинним законодавством України – урядовою постановою від 5 квітня 2017 року № 268 – визначено механізм надання статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»
Зокрема, право на отримання статусу має особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття) та внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів отримала негативний вплив на стан здоров’я та розвиток.
У вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності у дитини статусу внутрішньо переміщеної особи.
Статус «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» надається через низку обставин:
- отримання поранення, контузії, каліцтва;
- фізичне, сексуальне насильство;
- викрадення або незаконного вивезення за межі України;
- залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконного утримання, у тому числі в полоні;
- психологічне насильство.
Також необхідна наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до Переліку, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини. До прикладу у разі, якщо дитина отримала поранення, потрібно подати виписки з медичної картки дитини. Якщо загинули її батьки, треба надати копії свідоцтва про смерть та документ, що підтверджує загибель людини внаслідок воєнних дій.
Подати заяву можуть батьки, родичі, опікуни чи піклувальники, а після 14 років особа може зробити це самостійно.
Для оформлення статусу «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» потрібно звернутися в органи опіки та піклування за зареєстрованим місцем проживання чи перебування дитини як ВПО. Також статус можна оформити за місцем звернення, якщо дитина прописана на території, де ведуться бойові дії або ж вона тимчасово окупована РФ.
Звернутись із заявою щодо оформлення статусу може:
- законний представник дитини;
- родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
- вітчим, мачуха;
- представник органу опіки та піклування.
Заявник подає до служби у справах дітей такий пакет документів:
- заяву про надання статусу;
- згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
Також необхідні засвідчені копії документів:
- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
- документа, що посвідчує особу заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
- паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
- паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
Протягом 30-ти календарних днів з дати реєстрації заяви орган опіки та піклування мусить надати або ж відмовити у статусі. У разі негативної відповіді рішення можна оскаржити в суді.
До того ж у Постанові Кабміну № 268 від 5 квітня 2017 року немає пункту про виплати або пільги дітям з статусом «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».
Пільги передбачені лише для осіб, які були дітьми під час Другої світової війни.
Водночас у законі «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вказано, що особа зі статусом дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, може безплатно харчуватися у навчальних закладах будь-якого типу і форми власності.
Наразі рішення про виділення додаткових пільг дітям з таким статусом кожна територіальна громада може ухвалювати індивідуально. Проте деякі територіальні громади вимушені скасувати пільги на харчування через велику кількість дітей з таким статусом та брак коштів у місцевому бюджеті.
