25 листопада у світі відзначають «День Білої Стрічки», який відкриває міжнародну акцію «16 днів проти насильства».
16 днів проти насильства – для чого вони нам та чому це так важливо для світу? І чому саме ці дати? Все почалося з червня 1991 року, коли Центр Жіночого Глобального Лідерства та учасниці/ки з 20 країн світу на Форумі з питань жінок, насильства та прав людини, представленого учасницями з 20 країн світу, закликали до глобальної кампанії “16 Днів проти гендерного насильства”. Україна приєдналася до ініціативи у 2000 році.
Щороку понад 100 країн проводять різні заходи, інформаційні кампанії присвячені 16 дням проти насильства, щоб привернути увагу громадськості до актуальних для суспільства проблем насильства в сім’ї, торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
25 листопада – Міжнародний день ООН з викоренення насильства щодо жінок
Присвячений сестрам Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській Республіці у 1960 році.
Він має на меті підвищення обізнаності широкої громадськості про системне насильство проти жінок всього світу: зґвалтування, домашнє насильство, вбивства, калічення та аб’юз; його окремою метою є наголошення на тому, що розмах та істинна природа проблеми часто є прихованими, замовчуваними.
29 листопада – Міжнародний день правозахисниць
Присвячений правозахисній діяльності жінок та вшануванню діяльності, пропаганді і вагомим вчинкам опору.
Окрім погроз та нападів, з якими стикаються всі захисники прав людини, правозахисниці стикаються зі специфічними загрозами, такими як сексуальне насильство, наклеп, залякування, у тому числі щодо членів їхніх сімей, для того, щоби завадити їм робити свою роботу.
1 грудня – Всесвітній день боротьби із СНІДом
Відзначається щорічно з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на проблему ВІЛ/СНІДу, які стрімко поширюються у цілому світі.
ВІЛ та СНІД – це одна з найсучасніших проблем світу, тому цій темі присвячуються конференції та демонстрації щодо СНІДу та його профілактики. Не варто забувати, що ця хвороба смертельна. Але вчені вже знайшли спосіб як затримати її розвиток.
2 грудня – Міжнародний день боротьби за відміну рабства
У 1949 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами.
Метою цього Дня є викорінення таких сучасних форм рабства, як торгівля людьми, сексуальна експлуатація, найгірші форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передання у спадщину вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних конфліктах.
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю
Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно, щоб привернути увагу до важливості інтеграції осіб із інвалідністю в життя суспільства.
Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом. Його мета – привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентувати увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства — людей із інвалідністю. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно людей з інвалідністю, прийнятій Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям людей з інвалідністю.
5 грудня – Міжнародний день волонтера та волонтерки
Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку», присвячений особам, що займаються волонтерством.
10 грудня – День Захисту Прав Людини
10 грудня 1948 року уряди країн-членів ООН визнали права людини “на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків”, підписавши Загальну Декларацію Прав Людини.
10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов’язкового характеру. В основу документа покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
Багато країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції. Її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів з прав людини, укладених з 1948 року. Найбільш широкими обов’язковими угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року.
