Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Потрібно знати ключові прояви насильства, щоб захистити себе та своїх рідних. Види домашнього насильства:
- Економічне насильство – це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або надмірне примушування до праці, заборона навчатися;
- Психологічне насильство – включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняє емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю;
- Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
- Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дитина свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від домашнього насильства!
«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (усі дзвінки безкоштовні):
15-47– урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства;
116-123(з мобільного); 0 800 500 335 – національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
116 111 (з мобільного); 0 800 500 225 – національна «гаряча лінія» для дітей та молоді;
0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.
Джерело: сайт Мінсоцполітики
