Про потребу післявоєнної відбудови і відновлення країни почали говорити ще в перші місяці повномасштабного вторгнення російської армії. Зараз про це говорять все частіше, але такі розмови не додають певності, тим, на чиї плечі мала б лягти основна відповідальність за відновлення країни – органів місцевого самоврядування зокрема й територіальних громад загалом.
Місцева влада розуміє і чує від керівництва країни, що головні надії і головна відповідальність за майбутню відбудову покладатиметься на неї. Віцепремʼєр-міністр з відновлення України й Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков запевняє, що 80% процесів відбудови відбуватимуться через громади. «Громади – лідери рішень та локомотив відбудови» – каже Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу» і водночас голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Різноманітні експерти та консультанти говорять про запровадження антикорупційного комплаєнсу на рівні громад, про створення та функціонування служби відновлення на місцевому рівні тощо. Зі слів урядовців та депутатів випливає, що саме органи місцевого самоврядування (ОМС) матимуть купу нових зобов’язань, як то ухвалення рішень щодо проектів відбудови, розробка та затвердження комплексних планів просторового розвитку та програм комплексного відновлення територій, створення стратегій розвитку територіальних громад з планами заходів та цільових програм, ухвалення та запровадження антикорупційних процедур, цифровізація усіх процесів etc.
Однак при цьому всі вони не надто переймаються тим, наскільки ОМС готові до реалізації таких додаткових й іноді цілком нових функцій. Чи має зараз місцева влада для цього достатній фінансовий ресурс і людський капітал? Чи питає їх хтось про це і чи враховують їх думку автори таких прожектів? При цьому ніхто не може з певністю сказати, скільки самих ОМС зацікавлені й готові, скажімо, до організації закупівель чи надання звітності на засадах відкритості і прозорості.
ГО «Центр громадянських ініціатив» провів опитування серед представників 65 територіальних громад з різних регіонів України. Це опитування хоч і не є репрезентативним, все ж вказує на загальні тенденції, що панують в ОМС. Наприклад на запитання про підготовку проектів майбутньої відбудови – 22 респонденти відповіли, що підготували їх, 25 – тільки планують, 13 – ще й не брались, а 5 – нічого про це не знають. При цьому тільки що четверта громада має чітко сформовану концепцію.
Цікавим також є питання про гроші на відновлення. Тут половина опитаних сподівається на міжнародних донорів, четвертина надіється на державу і приватні інвестиції, і ще одна четвертина розраховує на кошти власного бюджету.
Однією з головних причин такого стану є не тільки відсутність достатніх грошей у ОМС, але й брак кваліфікованих кадрів й робочих рук. Внаслідок міграції кількох мільйонів українців чи то за кордон, чи в інші регіони, в багатьох громадах просто немає відповідних фахівців, котрі могли б розробляти проекти, писати грантові заявки, складати обґрунтовані кошториси для майбутніх інвесторів – вітчизняних чи іноземних.
Те, що післявоєнне відновлення України буде непростим, усвідомлюють і в Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури. Його голова Мустафа Найєм сказав нещодавно, що ризики, які можуть завадити цьому процесу, зрозумілі вже зараз. «Це брак кваліфікованих кадрів, а зарадити їм може оптимізація процедур мобілізації працівників до ЗСУ та створення необхідних освітніх програм». Інакше, як сказав Мустафа Найєм, будуть гроші, але не буде кому виконувати роботу.
Однак, це розуміння і стурбованість власників столичних владних кабінетів не можуть достатньо заспокоїти представників місцевої влади. Вони мають підстави остерігатися, чи процеси децентралізації, запущені до війни і призупинені після повномасштабного російського вторгнення, не відновляться тепер у вигляді виключно делегування повноважень та постановок додаткових завдань, з якими багато ОМС в силу реальних обставин просто не зможуть справитись.
Децентралізація в Україні має тривати, бо завдяки, в тому числі, цій реформі ми змогли змобілізуватимсь на місцях і зупинити ворога, на ОМС сьогодні тримається значна частина спроможності обороноздатності та підтримка переміщених осіб. Але, щоб не перетворити найуспішнішу реформу в процес делегування функцій усім стейкхолдерам варто чітко комунікувати інструменти та механізми змін. Виважені, завчасно прокомуніковані та спільно прийняті рішення забезпечать швидку реалізацію планів, а включеність у процес усіх сторін забезпечить якісне виконання взятих на себе зобов’язань. Нам точно не варто «кивати пальцем на когось та шукати крайніх» адже у нас спільна мета – Перемога та швидке відновлення країни. Співпраця усіх гілок влади, прозорі та публічні процеси змін – можуть стати фактором побудови успішних громад та держави.
Опитування були організовані ГО “Центр громадянських ініціатив” спільно з Support to Anti-Corruption Champion Institutions (SACCI) Program in Ukraine і відбулися в рамках Проєкту “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія”” https://www.facebook.com/ChargeAgainstCorruption і його проведення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст оголошення є відповідальністю організації Грантоотримувача і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.”
